В зоні ризику передусім перебували ветерани АТО/ООС, правоохоронці, держслужбовці, журналісти, правозахисники, волонтери та всі інші, хто не підтримував російську окупацію та міг виявити ознаки нелояльності.
Під час фільтраційних перевірок співробітниками ФСБ РФ українців допитують, беруть відбитки пальців, перевіряють мобільні телефони, особисту переписку, соцмережі на предмет вподобань та поширень проукраїнських сторінок. Найбільш ретельної та жорстокої фільтрації зазнають чоловіки призовного віку, яких змушують роздягатися, шукаючи патріотичні татуювання чи сліди від зброї. Затриманих піддають психологічному та фізичному тиску.
Очікування фільтрації могло тривати від кількох днів до тижнів у так званих фільтраційних таборах. Нерідко траплялися випадки, коли дорослих затримували, а їхні неповнолітні діти залишалися без опіки та згодом примусово вивозилися спочатку до так званих «ДНР» і «ЛНР», а потім депортувалися до РФ.
Фільтрація на окупованих територіях може бути масовою, як у Маріуполі, або точковою – коли спецслужби РФ проводять поквартирні обшуки, отримуючи списки «небезпечних» громадян від місцевих колаборантів.
Громадяни України, які не відповідали критеріям фільтрації, встановленим окупантами, могли бути незаконно ув’язнені як на ТОТ, так і депортовані до місць позбавлення волі на території РФ, або навіть стати жертвами позасудових страт.
Точна кількість затриманих цивільних громадян України наразі невідома. За оцінками Уповноваженого з прав людини, станом на лютий 24-го року їх було близько 28 тисяч. Відомо про щонайменше 180 місць утримання як на ТОТ, так і в РФ.
Публікація доступна в українській та англійській версіях.
